відкашлюватися

ВІДКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. Кашляючи, очищати горло від чого-небудь зайвого.

Бабу Оришку знову кашель напав і, тяжко хрипучи,.. вона почала одкашлюватись (Мирний, І, 1954, 239);

Він лежав біля сепаратора і відкашлювався кров’ю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 188);

Орест одкашлявся і взяв цигарку (Досв., Вибр., 1959, 335);

// Злегка покашлюючи, прочищати горло перед говорінням, співом і т. ін.

Хлопці пошепта-лися між собою і стали одкашлюватись. Марченко вскочив у середину, махнув головою і всі в один голос залящали (Вас., І, 1959, 103);

Іван Семенович з острахом спостерігав ці готування, відкашлявся, як перед початком довгої промови (Ю. Янов., II, 1954, 117).

2. тільки док. Закінчити кашляти.

А вона підождала, поки я відкашляюсь, та й знову за своє (Мирний, IV, 1955, 359);

Дід,знову закашлявся дзвінким, тим вред-нючим кашлем, коли людина кашляє і не може відкашлятись (Збан., Єдина,1959, 58).

Значення в інших словниках

1. відкашлюватися — відка́шлюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкашлюватися — -ююся, -юєшся, недок., відкашлятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 Кашляючи, очищати горло від чого-небудь зайвого. || Злегка покашлюючи, прочищати горло перед говорінням, співом і т. ін. 2》 тільки док. Закінчити кашляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкашлюватися — ВІДКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Кашляючи, прочищати горло, бронхи. Бабу Оришку знову кашель напав і, тяжко хрипучи, .. вона почала одкашлюватись (Панас Мирний); Він лежав біля сепаратора і відкашлювався кров'ю (С.  Словник української мови у 20 томах