відкидний

ВІДКИДНИ́Й, а, е. Який, будучи прикріплений одним краєм до чого-небудь, може відкидатися, відчинятися, відхилятися.

Підніжки [екіпажа] були одкидні (Н.-Лев., III, 1956, 167);

Притиснувшись до стіни, сидів [дідуган] на відкидному стільчику, похитуючись від руху поїзда (Досв., Вибр., 1959, 214);

Степан і Микола були у сорочках з одкидним комірцем, у чорних коротких штанях (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 197).

Значення в інших словниках

1. відкидний — відкидни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відкидний — -а, -е. Який, будучи прикріплений одним краєм до чого-небудь, може відкидатися, відчинятися, відхилятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкидний — ВІДКИДНИ́Й, а́, е́. Здатний відкидатися, відхилятися. Підніжки [екіпажа] були одкидні (І. Нечуй-Левицький); Притиснувшись до стіни, сидів [дідуган] на відкидному стільчику, похитуючись від руху поїзда (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах