Словник української мови в 11 томах

відколотися

ВІДКОЛО́ТИСЯ див. відко́люватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відколотися — відколо́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відколотися — див. відколюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколотися — ВІДКОЛО́ТИСЯ див. відко́люватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. відколотися — ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися.  Словник синонімів української мови