Великий тлумачний словник сучасної мови

відколотися

відколо́тися

див. відколюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відколотися — відколо́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відколотися — ВІДКОЛО́ТИСЯ див. відко́люватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. відколотися — ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися.  Словник синонімів української мови
  4. відколотися — ВІДКОЛО́ТИСЯ див. відко́люватися.  Словник української мови в 11 томах