Великий тлумачний словник сучасної мови

відколупати

відколупа́ти

див. відколупувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відколупати — відколупа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відколупати — ВІДКОЛУПА́ТИ див. відколу́пувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відколупати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)...  Словник синонімів української мови
  4. відколупати — ВІДКОЛУПА́ТИ див. відколу́пувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. відколупати — Відколупати см. відколуплювати.  Словник української мови Грінченка