відколюватися

відко́люватися

-ююся, -юєшся, недок., відколотися, -олюся, -олешся, док.

1》 Тріскаючи, відокремлюватися, відпадати від чого-небудь.

2》 перен. Пориваючи з ким-небудь стосунки, віддалятися; виходити з якої-небудь групи, гурту, об'єднання тощо.

|| Залишати кого-, що-небудь, відходити від когось.

Значення в інших словниках

1. відколюватися — відко́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відколюватися — ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКОЛО́ТИСЯ, олю́ся, о́лешся, док. 1. Відокремлюватися, відпадати від чого-небудь розколотого, тріснутого.  Словник української мови у 20 томах
3. відколюватися — ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися.  Словник синонімів української мови
4. відколюватися — ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКОЛО́ТИСЯ, олю́ся, о́лешся, док. 1. Тріскаючи, відокремлюватися, відпадати від чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах