Значення в інших словниках
-
відколядувати —
відколядува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відколядувати —
ВІДКОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до колядува́ти. Дрантивим голосом цілу коляду відколядувала [баба] (В. Стефаник). 2. Закінчити колядувати. Щур кинувся мерщій одягатись. Товариш .. наганяв його, щоб дівчата, одколядувавши, не пішли часом із корпусу (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
відколядувати —
ВІДКОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Закінчити колядувати. Щур кинувся мерщій одягатись. Товариш.. наганяв його, щоб дівчата, одколядувавши, не пішли часом із корпуса (Вас., І, 1959, 240); Дрантивим [поганим] голосом цілу коляду відколядувала (Стеф., І, 1949, 87).
Словник української мови в 11 томах
-
відколядувати —
Відколядувати, -дую, -єш гл. Окончить колядування. МУЕ. ІІІ. 57.
Словник української мови Грінченка