Словник української мови у 20 томах

відколядувати

ВІДКОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Док. до колядува́ти.

Дрантивим голосом цілу коляду відколядувала [баба] (В. Стефаник).

2. Закінчити колядувати.

Щур кинувся мерщій одягатись. Товариш .. наганяв його, щоб дівчата, одколядувавши, не пішли часом із корпусу (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відколядувати — відколядува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відколядувати — -ую, -уєш, док. Закінчити колядувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколядувати — ВІДКОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Закінчити колядувати. Щур кинувся мерщій одягатись. Товариш.. наганяв його, щоб дівчата, одколядувавши, не пішли часом із корпуса (Вас., І, 1959, 240); Дрантивим [поганим] голосом цілу коляду відколядувала (Стеф., І, 1949, 87).  Словник української мови в 11 томах
  4. відколядувати — Відколядувати, -дую, -єш гл. Окончить колядування. МУЕ. ІІІ. 57.  Словник української мови Грінченка