Словник української мови в 11 томах

відкоша

ВІДКОША:

Давати (діставати, дати, дістати) відкоша — давати (діставати) відсіч.

[Анна:] Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка, III, 1952, 365);

Діставши відкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 44).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відкоша — Давати (діставати, дати, дістати) відкоша — давати (діставати) відсіч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відкоша — ВІДКОША́: ◇ Дава́ти / да́ти відкоша́ див. дава́ти; Діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) відкоша́ див. дістава́ти.  Словник української мови у 20 томах