відкрасуватися
ВІДКРАСУВА́ТИСЯ, у́ється, док.
1. тільки 3 ос. Закінчити цвісти (про злакові культури); відквітувати.
Відкрасувалися буйно жита й пшениці. Вже сонячний червень поклав ясну позолоту на ниви (Цюпа, Назустріч.., 1958, 178);
Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (Горд., II, 1959, 322).
2. Перестати пишатися своєю красою.
Понад ровами бур’ян-будяк, упав козак, одкрасувався навік (Тич., І, 1957, 140);
*Образно. Ущухли грози і відкрасувались Ясні веселки (Вирган, В розп. літа, 1959, 148).
Словник української мови (СУМ-11)