відкрасуватися
ВІДКРАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Перестати пишатися своєю красою.
Понад ровами бур'ян-будяк, упав козак, одкрасувався навік (П. Тичина);
* Образно. Ущухли грози і відкрасувались Ясні веселки (І. Вирган).
2. тільки 3 ос. Закінчити цвісти (про злаки); відквітувати.
Красується колос, і відкрасується, і похилиться важкою повнозернистою головою додолу... (Б. Грінченко);
Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (К. Гордієнко);
Відкрасувалися буйно жита й пшениці. Вже сонячний червень поклав ясну позолоту на ниви (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)