відкраювання

ВІДКРА́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відкра́ювати.

У XVIII ст. на західноукраїнських землях зростання фільварків відбувалося шляхом захоплення селянських наділів, відкраювання земель у громади і земель, що освоювалися, а також поширення панщини (з навч. літ.);

Відкраювання скибки хліба з бабусиної печі залишилося для нього приємним спогадом дитинства (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відкраювання — відкра́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відкраювання — -я, с. Дія за знач. відкраювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкраювання — ВІДКРА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відкра́ювати.  Словник української мови в 11 томах