відкраяний
ВІДКРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкра́яти.
Мотря взяла одкраяне для неї полотно і швиргонула його на лаву (Н.-Лев., II, 1956, 295).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДКРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкра́яти.
Мотря взяла одкраяне для неї полотно і швиргонула його на лаву (Н.-Лев., II, 1956, 295).
Словник української мови (СУМ-11)