відкраяний

ВІДКРА́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкра́яти.

Може, не один наймит гіркий, .. почувши Кармелеву пісню, .. того вечора не чув лайки, не потурав ганьбі, не вважав на хліб, йому відкраяний на вечерю (Марко Вовчок);

Мотря взяла одкраяне для неї полотно і швиргонула його на лаву (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. – Чого там роздумувати, Никифоре, – підганяв дядько Панас небожа. – Житимеш поки що в мене. А там... – Я – відкраяна скибка. Мене чекають на шахті, – не поворухнувшись, похмуро відказав Никифор (Микита Чернявський);

// відкра́яно, безос. пред.

У листопаді 1938 року від території Карпатської України на користь Угорщини було відкраяно міста Ужгород, Мукачеве, Берегове та інші (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відкраяний — відкра́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкраяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкраяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкраяний — Відкра́яний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відкраяний — ВІДКРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкра́яти. Мотря взяла одкраяне для неї полотно і швиргонула його на лаву (Н.-Лев., II, 1956, 295).  Словник української мови в 11 томах