відкраюватися
ВІДКРА́ЮВАТИСЯ, юється, недок.
Пас. до відкра́ювати.
В автобіографії Василь Стус писав, що бачив, як присадибні ділянки селян відкраювалися можновладцями під самісінький поріг, як відбиралася худоба і навіть свійська птиця (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)