Словник української мови в 11 томах

відкувати

ВІДКУВА́ТИ див. відко́вувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відкувати — відкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкувати — -ую, -уєш, док. 1》 Викувати що-небудь. 2》 Перестати кувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкувати — ВІДКУВА́ТИ¹ див. відко́вувати. ВІДКУВА́ТИ², ує́, док., розм. Закінчити, перестати кувати (про зозулю). – Ну, от слухай же... Одкувала зозуля на вербі, тепер на коноплі пошилася. Не ті порядки, Юхиме, пішли (С.  Словник української мови у 20 томах