відкувати

відкува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Викувати що-небудь.

2》 Перестати кувати.

Значення в інших словниках

1. відкувати — відкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкувати — ВІДКУВА́ТИ¹ див. відко́вувати. ВІДКУВА́ТИ², ує́, док., розм. Закінчити, перестати кувати (про зозулю). – Ну, от слухай же... Одкувала зозуля на вербі, тепер на коноплі пошилася. Не ті порядки, Юхиме, пішли (С.  Словник української мови у 20 томах
3. відкувати — ВІДКУВА́ТИ див. відко́вувати.  Словник української мови в 11 томах