відкувати
відкува́ти
-ую, -уєш, док.
1》 Викувати що-небудь.
2》 Перестати кувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкувати — відкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкувати — ВІДКУВА́ТИ¹ див. відко́вувати. ВІДКУВА́ТИ², ує́, док., розм. Закінчити, перестати кувати (про зозулю). – Ну, от слухай же... Одкувала зозуля на вербі, тепер на коноплі пошилася. Не ті порядки, Юхиме, пішли (С. Словник української мови у 20 томах
- відкувати — ВІДКУВА́ТИ див. відко́вувати. Словник української мови в 11 томах