відлазити

ВІДЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ВІДЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. Повзучи, віддалятися від чого-небудь.

Джапарідзе відліз з-за свого каменя убік, потім підвівся і легко пішов стежкою вгору (Собко, Кавказ, 1946, 95).

Значення в інших словниках

1. відлазити — відла́зити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відлазити — -ажу, -азиш, відлізати, -аю, -аєш, недок., відлізти, -зу, -зеш, док. Повзучи, віддалятися від чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлазити — ВІДЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, ВІДЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. Повзучи, переміщатися вбік або назад від кого-, чого-небудь. Джапарідзе відліз з-за свого каменя убік, потім підвівся і легко пішов стежкою вгору (В.  Словник української мови у 20 томах
4. відлазити — див. лізти  Словник синонімів Вусика
5. відлазити — ВІДЛА́ЗИТИ (повзучи, віддалятися від чого-небудь), ВІДЛІЗА́ТИ, ВІДПОВЗА́ТИ. — Док.: відлі́зти, відповзти́. Джапарідзе відліз з-за свого каменя вбік (В. Собко); Діти йшли слідом за вужем, поки той.. тихо відповз у молодий сосняк (Є. Гуцало).  Словник синонімів української мови
6. відлазити — Відлазити, -жу, -зиш сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.  Словник української мови Грінченка