Словник української мови в 11 томах

відламаний

ВІДЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлама́ти;

// У знач. прикм.

Марія йде з відламаною гілочкою вишні просто до Ірчиної кімнати (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відламаний — відла́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відламати. || відламано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відламаний — ВІДЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлама́ти. Всі ті одламані ніжки, покручені спинки, черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни будили ще більшу жадобу нищить, ламати, бити (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. відламаний — Відла́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)