відламаний

ВІДЛА́МАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відлама́ти.

Всі ті одламані ніжки, покручені спинки, черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни будили ще більшу жадобу нищить, ламати, бити (М. Коцюбинський);

В махорці є шматочок тертушки, відламаної від коробочки (І. Багряний);

Частина верхньої половини дзьоба була відламана, і ввесь дзьоб закривавився (Л. Смілянський);

Сам Корж звертався до них то полагодити наручного годинника, то приклепати одламану педаль у Петиному велосипедику (Б. Антоненко-Давидович);

Марія йде з відламаною гілочкою вишні просто до Ірчиної кімнати (Ірина Вільде);

Сторож Степан показав йому на відламану спинку від парти, і вони заговорили, як би ліпше її приладнати (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. відламаний — відла́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відламати. || відламано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відламаний — Відла́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відламаний — ВІДЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлама́ти; // У знач. прикм. Марія йде з відламаною гілочкою вишні просто до Ірчиної кімнати (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 34).  Словник української мови в 11 томах