1. Словник української мови у 20 томах

відламаний

ВІДЛА́МАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відлама́ти.

Всі ті одламані ніжки, покручені спинки, черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни будили ще більшу жадобу нищить, ламати, бити (М. Коцюбинський);

В махорці є шматочок тертушки, відламаної від коробочки (І. Багряний);

Частина верхньої половини дзьоба була відламана, і ввесь дзьоб закривавився (Л. Смілянський);

Сам Корж звертався до них то полагодити наручного годинника, то приклепати одламану педаль у Петиному велосипедику (Б. Антоненко-Давидович);

Марія йде з відламаною гілочкою вишні просто до Ірчиної кімнати (Ірина Вільде);

Сторож Степан показав йому на відламану спинку від парти, і вони заговорили, як би ліпше її приладнати (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відламаний — відла́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відламати. || відламано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відламаний — Відла́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відламаний — ВІДЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлама́ти; // У знач. прикм. Марія йде з відламаною гілочкою вишні просто до Ірчиної кімнати (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 34). Словник української мови в 11 томах