відлатати

ВІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Побити когось.

Відлатав я йому боки (Сл. Гр.);

[Xапчук:] Ти арештував би її, цю прокляту бабу! Це ж вона облила мене водою! [Дудка:] Як же так? Ха-ха-ха! [Xапчук:] А дві других відьми граблями одлатали! (Мам., Тв., 1962, 303).

Значення в інших словниках

1. відлатати — відлата́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відлатати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Побити когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлатати — ВІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. Побити когось. Лягла [Стручиха] спати, лютуючи і присягаючись одлатати завтра Левантину так, щоб довго згадувала (Б. Грінченко); [Хапчук:] Ти арештував би її, цю прокляту бабу! Це ж вона облила мене водою!...  Словник української мови у 20 томах
4. відлатати — див. побити  Словник синонімів Вусика
5. відлатати — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. відлатати — Відлатати, -таю, -єш гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.  Словник української мови Грінченка