Словник української мови в 11 томах

відламуватися

ВІДЛА́МУВАТИСЯ, ується і ВІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛАМА́ТИСЯ, а́ється і ВІДЛОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. відло́мляться; док.

1. Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь.

Люди, наблизившись до самого берега [річки], схвильовано стежили,.. як сунуть і сунуть по бурунливих чорториях крижані брили, відламуючись від рідних місць (Гончар, II, 1959, 201);

[Корн:] Відламалась лопасть у гвинта (Корн., II, 1955, 56);

3 кожним поворотом колеса псується залізна вісь. Ще трохи — і вона відломиться (Донч., І, 1956, 480).

2. тільки недок. Пас. до відла́мувати й відло́млювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відламуватися — відла́муватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відламуватися — -ується і відломлюватися, -юється, недок., відламатися, -ається і відломитися, -омиться; мн. відломляться; док. 1》 Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до відламувати й відломлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відламуватися — ВІДЛА́МУВАТИСЯ, ується, ВІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛАМА́ТИСЯ, а́ється, ВІДЛОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. відло́мляться; док. 1. Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. відламуватися — ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися.  Словник синонімів української мови