відламуватися

ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися. Відбилось вушко від горнятка; Не встиг другий віз недалечко од'їхати, тріснула вісь; колесо одпало (І. Нечуй-Левицький); Сунуть і сунуть по бурунливих чорториях крижані брили, відламуючись від рідних місць (О. Гончар); З тріскотом відколовся лід від гори (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. відламуватися — відла́муватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відламуватися — -ується і відломлюватися, -юється, недок., відламатися, -ається і відломитися, -омиться; мн. відломляться; док. 1》 Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до відламувати й відломлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відламуватися — ВІДЛА́МУВАТИСЯ, ується, ВІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛАМА́ТИСЯ, а́ється, ВІДЛОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. відло́мляться; док. 1. Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. відламуватися — ВІДЛА́МУВАТИСЯ, ується і ВІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛАМА́ТИСЯ, а́ється і ВІДЛОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. відло́мляться; док. 1. Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах