відлучитися —
відлучи́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відлучитися —
див. відлучатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлучитися —
ВІДЛУЧИ́ТИСЯ див. відлуча́тися.
Словник української мови у 20 томах
відлучитися —
ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися.
Словник синонімів української мови
відлучитися —
Відлучатися, -чаюся, -єшся сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка