відлучитися

Значення в інших словниках

1. відлучитися — відлучи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відлучитися — див. відлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлучитися — ВІДЛУЧИ́ТИСЯ див. відлуча́тися. Словник української мови у 20 томах
4. відлучитися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. Словник синонімів української мови
5. відлучитися — Відлучатися, -чаюся, -єшся сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у. Словник української мови Грінченка