1. Орфографічний словник української мови

відлучитися

відлучи́тися

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучитися — див. відлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлучитися — ВІДЛУЧИ́ТИСЯ див. відлуча́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. відлучитися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. Словник синонімів української мови
  4. відлучитися — ВІДЛУЧИ́ТИСЯ див. відлуча́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. відлучитися — Відлучатися, -чаюся, -єшся сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у. Словник української мови Грінченка