Словник української мови в 11 томах

відлягти

ВІДЛЯГТИ́ див. відляга́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відлягти — відлягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відлягти — див. відлягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлягти — ВІДЛЯГТИ́ див. відляга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відлягти — відлягло́ (відійшло́) від се́рця (від душі́, на се́рці, на душі́) у кого, кому і без додатка. Хто-небудь відчув полегшення, спокій, перестав тривожитися, хвилюватися. Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив — і помирився! ..  Фразеологічний словник української мови
  5. відлягти — СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  6. відлягти — Відлягти́, -ля́жу, -жеш, -жуть; відлі́г, -лягла́, -лягло́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відлягти — Відлягти, -жу, -жеш гл. Отлечь. Насилу від серця відлягло. відлягло в животі. Прошла спазма въ желудкѣ.  Словник української мови Грінченка