Словник української мови в 11 томах

відмикатися

ВІДМИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІМКНУ́ТИСЯ, не́ться, док.

1. Відкриватися, відчинятися (про замок або щось замкнене на замок, засув і т. ін.).

Там такі прехимерні [замки]! і назад відмикається, і натроє розпадається (Кв.-Осн., II, 1956, 403);

Мирон чує, що ще хвилина, ще один удар грому — і шлюза відімкнеться, і бухне фатальна градова злива (Фр., IV, 1950, 338);

*Образно. Гей, одмикайтеся простори (Рильський, II, 1946, 37).

2. діал. Розплющуватися (про очі).

Удова лягла на траві й затулила була очі, та сон не змагав — очі усе одмикалися (Вовчок, І, 1955, 308);

Звівся: на лобі вінець, Відімкнулись очі (Бор., Тв., 1957, 66).

3. тільки недок. Пас. до відмика́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відмикатися — відмика́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмикатися — -ається, недок., відімкнутися, -неться, док. 1》 Відкриватися, відчинятися (про замок або щось замкнене на замок, засув і т. ін.). 2》 діал. Розплющуватися (про очі). 3》 тільки недок. Пас. до відмикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмикатися — ВІДМИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІМКНУ́ТИСЯ, і́мкне́ться, док. 1. Відкриватися, відчинятися (про замок або щось замкнене на гачок, засув і т. ін.). Там такі прехимерні [замки]! і назад відмикається, і натроє розпадається (Г.  Словник української мови у 20 томах