відморгувати

ВІДМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Моргаючи, відповідати на чиєсь моргання.

Одна [дівчина] моргне бровою, а друга їй одморгує (Вовчок, І, 1955, 103).

Значення в інших словниках

1. відморгувати — відмо́ргувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відморгувати — див. відморгати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відморгувати — ВІДМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Моргаючи, відповідати на чиєсь моргання. Одна [дівчина] моргне бровою, а друга їй одморгує (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. відморгувати — Відморгувати, -гую, -єш гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).  Словник української мови Грінченка