Словник української мови в 11 томах

відмінятися

ВІДМІНЯ́ТИСЯ, я́ється і ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДМІНИ́ТИСЯ, і́ниться, док.

1. Ставати інакшим.

Дивиться на їх Щур, дивиться навкруги, і бачить — немов одмінявться все… і чогось на душі ясніє (Вас., І, 1959, 231);

Маруся не одмінилася — тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Вовчок, І, 1955, 249);

Постать Івана Сидоровича враз відмінилась (Панч, II, 1956, 499).

2. рідко, тільки недок. Пас. до відміня́ти 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відмінятися — відміня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмінятися — -яється і відмінюватися, -юється, недок., відмінитися, -іниться, док. Ставати інакшим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмінятися — ВІДМІНЯ́ТИСЯ, я́ється, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДМІНИ́ТИСЯ, і́ниться, док. 1. Ставати інакшим; змінюватися. Дивиться на їх Щур, дивиться навкруги, і бачить – немов одміняється все... і чогось на душі ясніє (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. відмінятися — ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови