відмінятися
ВІДМІНЯ́ТИСЯ, я́ється і ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДМІНИ́ТИСЯ, і́ниться, док.
1. Ставати інакшим.
Дивиться на їх Щур, дивиться навкруги, і бачить — немов одмінявться все… і чогось на душі ясніє (Вас., І, 1959, 231);
Маруся не одмінилася — тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Вовчок, І, 1955, 249);
Постать Івана Сидоровича враз відмінилась (Панч, II, 1956, 499).
2. рідко, тільки недок. Пас. до відміня́ти 2.
Словник української мови (СУМ-11)