Словник української мови в 11 томах

відмічувати

ВІДМІ́ЧУВАТИ див. відміча́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відмічувати — відмі́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмічувати — див. відмічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмічувати — ВІДМІ́ЧУВАТИ див. відміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відмічувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови