відновлений

ВІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднови́ти.

Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (Воронько, Три покоління, 1950, 25);

Казали мені у Вижниці, що "Громадський голос" відновлений (Л. Укр., V, 1956, 372);

// У знач. прикм.

До відновленої школи Йде по вулиці школяр (Воронько, Три щастя, 1948, 39);

// відно́влено, безос. присудк. сл.

У другій половині листопада [1918 р.] у восьми волостях Ізюмського повіту Харківської губернії було відновлено Радянську владу (Іст. УРСР, II, 1957, 130).

Значення в інших словниках

1. відновлений — відно́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відновлений — [в'ідноўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. відновлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відновити. || відновлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відновлений — ВІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднови́ти. Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (П. Воронько); Ніколи ще не була йому такою милою його відновлена востаннє домівка...  Словник української мови у 20 томах
5. відновлений — Відно́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)