Великий тлумачний словник сучасної мови

відновлений

відно́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відновити.

|| відновлено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відновлений — відно́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відновлений — [в'ідноўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. відновлений — ВІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднови́ти. Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (П. Воронько); Ніколи ще не була йому такою милою його відновлена востаннє домівка...  Словник української мови у 20 томах
  4. відновлений — Відно́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відновлений — ВІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднови́ти. Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (Воронько, Три покоління, 1950, 25); Казали мені у Вижниці, що "Громадський голос" відновлений (Л. Укр., V, 1956, 372); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах