відновлення

відно́влення

-я, с.

Дія і стан за знач. відновити й відновитися 1-3).

Відновлення громадянства — спрощений порядок придбання громадянства даної держави особами, які раніше його втратили.

Відновлення даних — процес копіювання інформації з архівних копій у пам'ять комп'ютера.

Відновлення кредиту — повернення до бюджету коштів, які були витрачені не за призначенням або не витрачені з якихось причин, а також грошей, отриманих з бюджету незаконно.

Відновлення на роботі — процедура, яка може застосовуватися у випадку незаконного звільнення працівника або звільнення з порушенням встановленого порядку.

Відновлення населення — зміна кількості населення, яка відбувається за рахунок природного процесу зміни поколінь.

Відновлення цінного паперу — відновлення прав за втраченими цінними паперами на пред'явника та ордерним цінним паперам.

Значення в інших словниках

1. відновлення — відно́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відновлення — Процес відновлення видового складу популяцій рослин за рахунок проростання вегетативних чи генеративних зачатків.  Словник термінів з агрофітоценології
3. відновлення — Восстановление — reduction — Desoxydation, Wiederherstellung, Regenerierung, Reduktion — у хімічних реакціях — зниження ступеня оксидації елемента у молекулі чи кристалі, зумовлене приєднанням електронів при окиснювально-відновних реакціях. Під...  Гірничий енциклопедичний словник
4. відновлення — ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. віднови́ти і віднови́тися. У Печерській лаврі є барельєф із написом про її відновлення на старому місці князем Семеном Олельковичем (із журн.  Словник української мови у 20 томах
5. відновлення — Приєднання електронів іонами, атомами або молекулами однієї речовини від молекул ін. речовини, т.зв. відновника; відбувається водночас із окисленням; у вужчому значенні — відбирання кисню (напр., в. окисів) або приєднання водню.  Універсальний словник-енциклопедія
6. відновлення — ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше.  Словник синонімів української мови
7. відновлення — Відно́влення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. відновлення — ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. віднови́ти й віднови́тися 1-3. Праці українського академіка Філатова по відновленню зору використовуються в усьому світі (Рад. Укр., 1.І 1954, 2); Обставини не сприяли відновленню перерваного листування (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. відновлення — рос. восстановление 1. Відновлення працівника на попередній роботі й у попередній посаді після незаконного звільнення. 2. Відновлення дії технічних засобів шляхом їх ремонту.  Eкономічна енциклопедія