відновлення —
відно́влення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
відновлення —
Процес відновлення видового складу популяцій рослин за рахунок проростання вегетативних чи генеративних зачатків.
Словник термінів з агрофітоценології
відновлення —
Восстановление — reduction — Desoxydation, Wiederherstellung, Regenerierung, Reduktion — у хімічних реакціях — зниження ступеня оксидації елемента у молекулі чи кристалі, зумовлене приєднанням електронів при окиснювально-відновних реакціях. Під...
Гірничий енциклопедичний словник
відновлення —
-я, с. Дія і стан за знач. відновити й відновитися 1-3). Відновлення громадянства — спрощений порядок придбання громадянства даної держави особами, які раніше його втратили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відновлення —
ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. віднови́ти і віднови́тися. У Печерській лаврі є барельєф із написом про її відновлення на старому місці князем Семеном Олельковичем (із журн.
Словник української мови у 20 томах
відновлення —
Приєднання електронів іонами, атомами або молекулами однієї речовини від молекул ін. речовини, т.зв. відновника; відбувається водночас із окисленням; у вужчому значенні — відбирання кисню (напр., в. окисів) або приєднання водню.
Універсальний словник-енциклопедія
відновлення —
ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше.
Словник синонімів української мови
відновлення —
ВІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. віднови́ти й віднови́тися 1-3. Праці українського академіка Філатова по відновленню зору використовуються в усьому світі (Рад. Укр., 1.І 1954, 2); Обставини не сприяли відновленню перерваного листування (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
відновлення —
рос. восстановление 1. Відновлення працівника на попередній роботі й у попередній посаді після незаконного звільнення. 2. Відновлення дії технічних засобів шляхом їх ремонту.
Eкономічна енциклопедія