відносно
ВІДНО́СНО.
1. Присл. до відно́сний 1; порівняно.
Трохи ширила [книжки] інтелігенція, але відносно мало (Гр., Перед.. світом, 1907, 248);
Про свою незрадливість дізналась Катерина відносно пізно (Вільде, Сестри.., 1958, 507).
2. прийм., з род. відм. З приводу; щодо кого-, чого-небудь; стосовно.
— Тепер маю до тебе прохання відносно.. Дерижанових (Л. Укр., V, 1956, 228);
— Я з металургійного.. Відносно брухту, — відповів Солод (Руд., Вітер.., 1958, 106).
Словник української мови (СУМ-11)