відображений
ВІДОБРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відобрази́ти.
Людяність творів А. Константинопольського, правдивість відображеного в них, досконала художня форма обумовлюють сучасне звучання цих історичних за змістом полотен (Мист., 3, 1962, 16);
А Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, Новели, 1954, 14);
// У знач. прикм.
Пустинне море сміялось, граючись відображеним сонцем (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 91);
// відобра́жено, безос. присудк. сл.
Котляревський перший дав значні художні твори, в яких широко було відображено тодішнє життя (Укр. літ., 8, 1957, 84).
Словник української мови (СУМ-11)