відображений

ВІДОБРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відобрази́ти.

Людяність творів А. Константинопольського, правдивість відображеного в них, досконала художня форма обумовлюють сучасне звучання цих історичних за змістом полотен (Мист., 3, 1962, 16);

А Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, Новели, 1954, 14);

// У знач. прикм.

Пустинне море сміялось, граючись відображеним сонцем (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 91);

// відобра́жено, безос. присудк. сл.

Котляревський перший дав значні художні твори, в яких широко було відображено тодішнє життя (Укр. літ., 8, 1957, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відображений — ВІДОБРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відобрази́ти. У мові геніального поета України [Т. Шевченка] відображені цілком народна фонетика й морфологія в їхній варіативності, представленій у говірках Середньої Наддніпрянщини (В. Словник української мови у 20 томах
  2. відображений — [в'ідображеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. відображений — відобра́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. відображений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відобразити. || відображено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови