відображатися

ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється і ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. у чому. Відтворюватися, мати відображення.

Навіть у піснях про смерть революціонерів відображається віра в безсмертя народу, невмирущість революційних ідей (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 33).

2. у чому. Те саме, що віддзерка́люватися; відбиватися.

В ній [ріці] відобразилося три дівочих голови, щільно притулених одна до одної (Чорн., Визвол. земля, 1959, 175).

3. тільки недок. Пас. до відобража́ти.

Основою художнього багатства мистецтва є перш за все багатство самого життя, різноманітність граней і взаємозв’язків тих явищ об’єктивної дійсності, які пізнаються і відображаються митцем (Про багатство л-ри, 1959, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відображатися — відобража́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відображатися — [в'ідображатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. відображатися — -ається і відображуватися, -ується, недок., відобразитися, -иться, док. 1》 у чому. Відтворюватися, мати відображення. 2》 у чому. Те саме, що віддзеркалюватися; відбиватися. 3》 тільки недок. Пас. до відображати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відображатися — ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. у чому. Відтворюватися, виявлятися. В українських народних піснях часто відображалися страшні наслідки нападів татар (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. відображатися — ВІДБИВА́ТИСЯ в чому (знаходити своє вираження), ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: відби́тися, відобрази́тися. В його картині чарівній Відбився край в усій красі своїй (М. Словник синонімів української мови