відображатися

ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. у чому. Відтворюватися, виявлятися.

В українських народних піснях часто відображалися страшні наслідки нападів татар (з наук. літ.);

Настрій Міцкевича найповніше відобразився в драматичній поемі, яку автор назвав “Дзяди” (М. Рильський);

Архів Коша Запорозької Січі – унікальне історичне джерело, в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва (з наук. літ.).

2. у чому. Те саме, що віддзерка́люватися; відбиватися.

І жива хата дивиться темними більмами, в яких ні летюча ластівка не відображається, ні груша з двору, ні хмара з неба (Є. Гуцало);

В ній [річці] відобразилося три дівочих голови, щільно притулених одна до одної (С. Чорнобривець).

3. тільки недок. Пас. до відобража́ти.

Основою художнього багатства мистецтва є перш за все багатство самого життя, різноманітність граней і взаємозв'язків тих явищ об'єктивної дійсності, які пізнаються і відображаються митцем (з наук. літ.);

У монографії відтворено широку панораму минулого України. Відображається ціла плеяда політичних діячів (з навч. літ.).