відображати

ВІДОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док.

1. кого, що. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри і т. ін.

Зібрані скарби Д. Яворницький розподілив на колядки й щедрівки, .. пісні, що відображали щасливе й нещасливе кохання (з наук. літ.);

Мужність, пильність, незламну стійкість прикордонників, їхні високі моральні якості відображає фільм “Блакитна стріла” (з газ.);

Хіба міг би, наприклад, художник переконливо й живо відобразити на своєму полотні десяток людей, якщо б він знав усього лише одну-єдину людину, самого себе – і більш нікого?.. (В. Владко).

2. що. Те саме, що віддзерка́лювати: відбивати.

Блакитне її око приглядалось до небес, відображаючи повільну течію хмар, пташині перельоти (Є. Гуцало);

Кожен кристал відображає свій промінь (з наук.-попул. літ.);

Словниковий склад мови точно відображує духовну й матеріальну культуру народу (з наук. літ.);

Інформаційний аспект моніторингу повинен адекватно відображати якості середовища (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відображати — відобража́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відображати — -аю, -аєш і відображувати, -ую, -уєш, недок., відобразити, -ажу, -азиш, док., перех. 1》 Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри тощо. 2》 Те саме, що віддзеркалювати; відбивати. || перен. Виявляти, виражати в собі певні якості, властивості; відбивати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відображати — Віддзеркалювати, віддзеркалити, повіддзеркалювати, відбивати, відбити, повідбивати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відображати — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Словник синонімів української мови
  5. відображати — ВІДОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИ, ажу́, а́зи́ш, док., перех. 1. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри тощо. Словник української мови в 11 томах