відображати
ВІДОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИ, ажу́, а́зи́ш, док., перех.
1. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри тощо.
Мужність, пильність, незламну стійкість радянських прикордонників, їхні високі моральні якості відображає фільм "Блакитна стріла" (Мист., 6, 1958, 4);
Артистові сцени потрібно.. уміти вбирати в себе дійсний, реальний матеріал, щоб потім пройняти його вогнем своєї обдарованості і відобразити перед глядачем тип з усією характерною життєвою правдою (Думки про театр, 1955, 79).
2. Те саме, що віддзерка́лювати; відбивати;
// перен. Виявляти, виражати в собі певні якості, властивості; відбивати щось.
Семирічний план став кровною справою всього народу, бо він відображає його думи і сподівання (Колг. Укр., 4, 1959, 1);
Староруське письменство.. дуже обмежено відобразило сучасну йому живу мову (Пит. походж. укр. мови, 1956, 146).
Значення в інших словниках
- відображати — відобража́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відображати — -аю, -аєш і відображувати, -ую, -уєш, недок., відобразити, -ажу, -азиш, док., перех. 1》 Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри тощо. 2》 Те саме, що віддзеркалювати; відбивати. || перен. Виявляти, виражати в собі певні якості, властивості; відбивати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відображати — Віддзеркалювати, віддзеркалити, повіддзеркалювати, відбивати, відбити, повідбивати Словник чужослів Павло Штепа
- відображати — ВІДОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док. 1. кого, що. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри і т. ін. Зібрані скарби Д. Яворницький розподілив на колядки й щедрівки, .. Словник української мови у 20 томах
- відображати — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Словник синонімів української мови