відображатися
ВІДБИВА́ТИСЯ в чому (знаходити своє вираження), ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: відби́тися, відобрази́тися. В його картині чарівній Відбився край в усій красі своїй (М. Бажан); Настрій Міцкевича найповніше відобразився в драматичній поемі, яку автор назвав: "Дзяди..." (М. Рильський).
ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Чітко віддзеркалюються в ясних водах затону округлі шатра білих акацій (О. Гончар); Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Л. Дмитерко); В калюжах відсвічувалося західне небо (П. Тичина); Частенько зазирала (мельникова дочка) у воду, де відкидалося її личенько смугляве (Марко Вовчок).
Значення в інших словниках
- відображатися — відобража́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відображатися — [в'ідображатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- відображатися — -ається і відображуватися, -ується, недок., відобразитися, -иться, док. 1》 у чому. Відтворюватися, мати відображення. 2》 у чому. Те саме, що віддзеркалюватися; відбиватися. 3》 тільки недок. Пас. до відображати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відображатися — ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. у чому. Відтворюватися, виявлятися. В українських народних піснях часто відображалися страшні наслідки нападів татар (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- відображатися — ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється і ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. у чому. Відтворюватися, мати відображення. Навіть у піснях про смерть революціонерів відображається віра в безсмертя народу, невмирущість революційних ідей (Нар. Словник української мови в 11 томах