відокремити —
відокре́мити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відокремити —
див. відокремлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відокремити —
ВІДОКРЕ́МИТИ див. відокре́млювати.
Словник української мови у 20 томах
відокремити —
ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб вилучити ягнят (М. Коцюбинський); От череду уже женуть..
Словник синонімів української мови