відокремити
ВІДОКРЕ́МИТИ див. відокре́млювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відокремити — відокре́мити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відокремити — див. відокремлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відокремити — ВІДОКРЕ́МИТИ див. відокре́млювати. Словник української мови у 20 томах
- відокремити — ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб вилучити ягнят (М. Коцюбинський); От череду уже женуть.. Словник синонімів української мови