відокремити

відокре́мити

див. відокремлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відокремити — відокре́мити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відокремити — ВІДОКРЕ́МИТИ див. відокре́млювати. Словник української мови у 20 томах
  3. відокремити — ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб вилучити ягнят (М. Коцюбинський); От череду уже женуть.. Словник синонімів української мови
  4. відокремити — ВІДОКРЕ́МИТИ див. відокре́млювати. Словник української мови в 11 томах