відома

ВІ́ДОМА: Без ві́дома — не повідомивши кого треба, не взявши дозволу.

Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Посилає на оріхи Тобі золотого (Рудан., Тв., 1956, 143);

Бра́ти (взя́ти) до ві́дома — усвідомлювати, брати до уваги;

Дово́дити (довести́) до ві́дома чийого — повідомляти кого-небудь про щось.

[Диякон:] Я маю щось довести, володарю, до твого відома зовсім зокрема (Л. Укр., II, 1951, 411);

З ві́дома — з чиєї-небудь згоди, дозволу.

Значення в інших словниках

1. відома — ВІ́ДОМА: Бра́ти / взя́ти до ві́дома див. бра́ти; Дово́дити / довести́ до ві́дома див. дово́дити ◇ (1) Без ві́дома чийого, кого, чого і без дод. – так, щоб не знав хто-небудь, або взагалі без дозволу.  Словник української мови у 20 томах