відома

ВІ́ДОМА: Без ві́дома — не повідомивши кого треба, не взявши дозволу.

Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Посилає на оріхи Тобі золотого (Рудан., Тв., 1956, 143);

Бра́ти (взя́ти) до ві́дома — усвідомлювати, брати до уваги;

Дово́дити (довести́) до ві́дома чийого — повідомляти кого-небудь про щось.

[Диякон:] Я маю щось довести, володарю, до твого відома зовсім зокрема (Л. Укр., II, 1951, 411);

З ві́дома — з чиєї-небудь згоди, дозволу.